Летять роки
Що світять, мов ліхтарик білизною.
Лише той сніг при дотику долоні
Не тане, ставши краплею живою.
Летять роки... І внуки-ластенята
Вже рвуться духом у політ, на волю.
Листи з Вкраїни – для родини свято –
Відлуння радощів, тоскноти, болю.
Летять роки... та часом так тужливо.
Бентежний спогад серденько закрає.
Чи то здається, чи насправді диво:
Любов межі у просторі не має.
Тремтить душа в вікні Єрусалиму,
Тут Велич сині Вічності сягає!
І лине щось таке непогрішиме,
Бракує слів, коли душа співає.
Свидетельство о публикации №109062801258
І Ваші слова:
вже сніг посипав скроні,
Що світять, мов ліхтарик білизною...
так співзвучні...
Дякую стихи.ри, що маю можливість запрошувати Вас до себе і заходити до Вас в гості...
З теплом
Надя Чорноморець 17.02.2011 12:13 Заявить о нарушении
Вклоняюся!
А Вам, хороша, моє глибоке вшанування, за читання віршів серцем!
З теплом та побажанням всіляких гараздів, Ваша
Валентина Чайковская 18.02.2011 10:11 Заявить о нарушении