Магнолiя

Магнолій білі пелюстки
Мене тримають у полоні
Так щільно стиснуті думки,
У їх вогких, міцних  долонях...
Я роздираю без жалю
Полон із запаху і меду...
"Молю, о Господи, молю,
В останній раз побачить небо..."
Прозорі руки стерті в кров
І серце стука ошаліле...
Я б'юсь всім тілом знов і знов
Та в котре падаю безсило...
Ніколи більше не розкрить
Побляклих, крил моїх зів'ялих.
Для інших небо майорить
Для мене - ні...мене не стало...


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →