Не треба питати, чого я шукаю
далеко від хати, від рідного краю
і певно щоночі вертаюсь ві сні,
та очі дівочі, та щирі пісні
я бачу і чую, і хочу співати
про сині діброви, про тиху ливаду,
про трави чарівні з пьянящим дурманом,
про руки найкращі старенької мами.
Не треба питати, чого не вертаюсь,
коли я покою на серці не маю,
і маревом встали (ой лихо!) турботи
від першого дня до святої суботи,
і часто під вечір в багрянці сумую,
коли десь над лісом зозуля міркує,
і думи хвилює висока блакить,
і тільки для мене зірниця горить.
Мой привет Украине из Литвы.
Не треба питати, чого я шукаю...
© Copyright: Валерий Срибный, 2009
Свидетельство о публикации №109062302099
Свидетельство о публикации №109062302099
Рецензии
