Нема у природи поганої погоди
так кажуть всі люди, дорослі й малі
та осінь красиву, сумну і мінливу
люблю я найбільше з пір року Землі
нема красивіше нічого на світі
ніж ліс у його барвистім намисті
та барви дерев починають марніти
як догорить їх останнєє листя
і змиють це листя осінні дощі
в похмурому лісі настане тиша
і що вже тоді залишиться душі?
чим буде тода наше серце "дихати"?
коли вже погода така, як тепер
коли вже дерева сумні й невеселі
коли вже холодні повіють вітри
і швидко прийдуть зимові заметілі
нарешті вже перший сніжок упаде
мороз нас звістить про зимовий прихід
побачимо листя з дерев де-не-де
і пташок у вирій останній політ
що будемо ми робити тоді?
я знаю, що буде нам душу радувати!
тоді ми всі, великі й малі
барвисту осінь будемо згадувати...
(24.11.2006)
Мiнлива осiнь
© Copyright: Татка Орлова, 2009
Свидетельство о публикации №109062300152
Свидетельство о публикации №109062300152
Рецензии