Повний місяць-чаклун
В сон химери вплітає.
Десь з душевних глибин
Спогад зойком зринає.
Той таємний скелет
Помилок, лицемірства
Вирвався із тенет
І у серце упився.
Випив пиху і чвань,
Самолюбство і гордість -
З опівнічних терзань
Обізвалася совість.
Місяць в ранок упав -
Страх в блакиті втопився.
Ранок чистий настав…
Може хтось і відмився…
***
***
© Copyright: Светлана Мазуренко, 2009
Свидетельство о публикации №109061904802
Свидетельство о публикации №109061904802
Рецензии