Ти сьогодні сонячним промінчиком
Моє серце мертве розбудив.
Нагадав потоками одвічними
Про забутість незабутих днів.
І слова, і те що між словами
Так прекрасно падало з душі
Те що не відправлене листами.
Вже далеке, я скажу: «Лиши»
І лишу, бо ці інакші істини
Вже забрали простір весь і час
І минуле зараз наче містика,
Бо «сьогодні» змінювало нас
Я тоді ставала зовсім іншою,
І шаріючись аж плутала слова
Ні, ні кращою, ну і ніяк не гіршою,
Просто іншою з тобою я була.
Пилом золотим твій слід в душі моїй.
Замальовував і посипав буття
Ти тоді здавалося, простий,
Почуттям цікавим увійшов в життя.
Я тобі раніше не сказала
Ті слова, крик юної душі:
Дуже сильно я тебе кохала
Ти прекрасний слід в мені лишив!
Сл д лишив!
© Copyright: Ирина Чорний, 2009
Свидетельство о публикации №109061606213
Свидетельство о публикации №109061606213
Рецензии