Самотня

Мені без тебе сумно і погано.
Без тебе я, як зіронька, одна.
Всю ніч палаю я безперестану.
Без тебе я самотня, як луна.

А ти те сонце, котрого не бачу,
Той день, що після мене йде.
А я - та ніч, що за тобою плаче,
Яка без тебе з розуму зійде.

Без тебе я, як літній вітер взимку
Знайти не може ніжності й тепла.
Як квітка, що тремтить все без зупинки,
Яка знайти водиці не змогла.

Сумую я за поглядом коханим.
Сумую, як за березнем весна.
Хотіла я з тобою, так старанно
Любові келих випити до дна...

Та ні! Поїхав ти від мене так далеко,
Що і забувся все... Тебе молю
Не забувай: як бачили лелек ми,
Сказала я, що я тебе люблю...

До тебе я нікого не любила,
До тебе я не знала, що любов –
Це казка, що випрямляє крила,
Летить-летить, а може впасти знов.

Твоя любов також в блакить летіла
І раптом сонце..! це все не обман!
Любові крила тяжко обгоріли,
А знизу їх поглинув океан...

Сиджу біля свічі та й думаю про тебе:
Невже ж це я залишуся одна?!
Знай, буду сумувати я без тебе,
За сонцем як сумує ця луна...