Я у натовпі міста свободу
Майже кожного дня втрачала.
Серед сірої маси народу,
Почуття від усіх ховала.
Пр. А тепер все інакше буде:
Я здіймусь над землею, мов вільний птах,
Заблищать сльози щастя в моїх очах,
Я літаю, погляньте, люди!
Я уламки мрій, що розбиті,
В серці глибоко зберігала.
Шлейфом пам’яті оповиті
Я мости надій руйнувала.
Пр. А тепер все інакше буде:
Я здіймусь над землею, мов вільний птах,
Заблищать сльози щастя в моїх очах,
Я літаю, погляньте, люди!
З себе я зумію стряхнути
Невеселого часу вантаж.
Легко так у небо спурхнути,
І свободи здійснити віраж.
Пр. Сподіваюсь, так завжди буде:
Я здіймусь над землею, мов вільний птах,
Сміх і радість іскряться в моїх очах,
Я літаю, повірте, люди!
Пiсня про свободний полiт
© Copyright: Маргарита Арбатская, 2009
Свидетельство о публикации №109061503630
Свидетельство о публикации №109061503630
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.