Окутав вітер землю
Спадає з яблуньки роса,
І по щоці мені скотилась
Гірка непрохана сльоза.
Навіщо ти мене покинув?
Щоб доказала я своє?
Тож я скажу тобі відверто,
Що в мене гордість тоже є.
Забіла я, що ти хороший,
Що найдорожчий ти мені.
Любові в тебе я не прошу
І жалості не прошу ні!
Любов цвіла, чк біла вишня
І краю небуло, без меж
Любити я тебе зуміла
Забути я зумію теж.
Забути тебе
© Copyright: Тамила Осмолович, 2009
Свидетельство о публикации №109061304116
Свидетельство о публикации №109061304116
Рецензии
