Не чекайте вiд мене поваги...

Не чекайте від мене поваги –
Світ для цього занадто складний.
Самолюбству придасть лиш наснаги,
Хто гадає, що завжди правий.

Ми далекі всі від ідеалу,
Хоч, напевно, кожен має свій.
Хтось – у надрах Верхнього Астралу,
Хтось – в потоці різнобарвних мрій.

Як Реальність затьмарює розум,
А образа – всі світлі чуття,
Так свідомість покотиться з возу,
Наша совість піде в небуття.

У бою між собою зійдуться
Безліч Правди людських розумінь,
І допоки вони так гризуться,
Не заб`є у них Правди струмінь.

Адже свара народжує кривду,
Хибні судження, думку і звук.
Ви ж пускаєте далі ту кривду –
Хай хтось скопить до стомлених рук.

Ми далекі всі від ідеалу,
Втім, не грішні в жодній із систем,
І, крокуючи в Істини Залу,
Самі створюємо сотні проблем!


12.06.7517 (2009)


Рецензии