Світом розлітаюся – сніжна новина.
В серці розтаватиму, як мине зима.
Як ятристу персть проб`ють сонячні списи,
сивом розцвітатиму. Відсвітом коси
дні мої жахтітимуть аж до божих жнив.
Позбирай пригублено, пересій "як жив".
Хай собі залишуся світлий, та нічий.
Те що опадатиме – вже не закричить.
У сулицях висійтесь, місячних мечах,
ступлено заламаних, прикрощі та страх.
Світом розлітаюся – сніжна новина,
ніби приголубила вибухом війна.
3 Червня 2009
Свiтом розлiтаюся
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109060400454
Свидетельство о публикации №109060400454
Рецензии
Да...Война - это страшно.Наверно, самое страшное "изобретение" человечества.Пронзительно звучит, с болью, ЛЮ.
А образы восхищают, как всегда.
Лемара Лемара 26.05.2010 20:49 • Заявить о нарушении
А образы восхищают, как всегда.
Лемара Лемара 26.05.2010 20:49 • Заявить о нарушении
Военная тематика иногда заходит и просит слова...
Спасибо, Лемара!
Юрий Лазирко 26.05.2010 21:04 Заявить о нарушении
Спасибо, Лемара!
Юрий Лазирко 26.05.2010 21:04 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.