Я тебе до безтями кохаю..

Йду по полю хлібами дозрілими,
синьоокі волошки збираю,
неповторна і ніжна царівно,
я тебе до безтями кохаю....


Твої очі волошкам подібні,
їх у полі в букети збираю,
за селом, там на ниві хлібній,
я до себе тебе пригортаю..


Дай, кохана, мені свою руку,
по житті ми підемо житами.
Ти для мене найкращий дарунок.
Я кохаю тебе до безтями..


Ти для мене така єдина,
долі кращої я не бажаю.
Лиш тебе... а іще Україну
Щиро і до безтями кохаю.

Л.Іванова 2


Рецензии
Люба, так трогательно пишешь на украинском,
что слёзы наворачиваются на глазах.
Спасибо душевное.
С теплом,

Анатолий Витальевич Булгаков   11.05.2011 15:53     Заявить о нарушении
Я обожнюю свою мову...

Любовь Иванова 2   11.05.2011 18:26   Заявить о нарушении