Здається більш нема чому радіти,
Здається ти в останнє мене обняла,
Без кольору стоять в кімнаті квіти,
А моє серцє ти з собою забрала...
І вже не мене ти чекаєш спозаранку
І в нескінченності даєш клятви не мені
Я залишився наодинці без останку...
У темряві не твоїх снів... На дні...
І вже не боляче, що ти зовсім інша,
Не та, яку я кОлись полюбив...
Але ж від того не крапельки не гірша,
Зробила те, що я для тебе не зробив...
Здається більш николи не позвониш,
Але ж раптом померещиться мені,
Що ти на перехресті мЕне наздогониш,
І за руку візмеш... Як по весні...
Як по веснi
© Copyright: Андрей Невыносимый, 2009
Свидетельство о публикации №109060201884
Свидетельство о публикации №109060201884
Рецензии
