Примара

Колись він був як всі
Колись як ми він чув
Тепер він став мовчати
Тепер вже все сказав
Усе змінилось в нас
По іншому буде все
І ліс наш почорнів
ТО він горів
Тепер мовчу і я
Нема про шо казать
Нема про шо казать
Вже будем засинать

***

Примарне сяйво тліє
На руках у його страху
Він любить та як уві сні
Убити їх всіх разом
Але не можна то знайти
На стежках кручених у лісі
Все шо він знайшов те втратив
Дуже швидко

Страшний звір ходив
Тут дуже давно
Але ті сліди залишились навік
Коли ше прийдуть сюди люди
Завжди буде тихо
Нічо не шумить

Всі стануть
Всі стануть
Примарою димною всі
Всі схочуть
Вернутись але вже годі

Швидко швидко
Працює мозок
Швидко
Він сповільнює себе

Примара ходить
Спокою ні ніколи не знайде


Рецензии