Поле родить так полинно

(пісня)

Поле родить так полинно,
поле нами вкрите.
Полягли ми – полягали
у зелених свитах.

Нашу кров дощам не змити –
маків море грає,
як хвилюється – стікає
ген, де серце крає.

Хай те серце з Берестечка
стежкою до Крутів
нас усіх збере у пісні –
триста незабутих.

Триста душ вагою волі
тризнами на вітер
не летять, а колихають
на калині квіти.

Білий світе, всохлий цвіте,
розвеснись, як можеш.
Відросися, відмовчися
про людське та боже.

Час, напевно – добрий лікар,
та гірчить полями.
Стережемо подих вітру
полинить над нами...

29 Травня 2009


Рецензии
Юро, як красиво. І слова зрозумілі мелодійні, дуже гарно.
Хочеться перечитати кілька разів, щоб запам"ятати.
Дякую за насолоду.
Сердечно,
Таня

Татьяна Левицкая   30.05.2009 01:07     Заявить о нарушении
Воно так і писалося з подумкою про пісню.
Мелодію обіцяли ніби - побачимо, що з того вийде,
Дякую за відгук,
Л.Ю. :)

Юрий Лазирко   02.06.2009 17:35   Заявить о нарушении