нам час, моя милая...

Оксана Сергиенко
Твої руки наповнені кригою,
І вуста твої, наче із мармуру.
Тільки очі налиті відлигою,
Що всередині тебе, та марно я
Докричатись до тебе німотою
Хочу, шви на повіках розрізавши -
Твоє серце просякло скорботою,
Загрубішало, тіло покинувши.

Замість нього - надточна механіка,
Що працює сторіччями сивими.
Навіть хаос, ридання і паніка
Не торкають тебе більше крилами.
Прокидайся, засмучена Аніка,
Там далеко - міста під могилами
Нас чекають. Нам час, моя милая.


© Copyright: Оксана Сергиенко, 2009
Свидетельство о публикации №109052505104
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Оксана Сергиенко
Рецензии
Написать рецензию
Не вистачає знання, що то за Аніка, яку авторка кличе до далеких міст під могилами. :)

Вировец Лариса   22.07.2010 23:21   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Оксана Сергиенко

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →