Я так 4екав одну нагоду.
Я так 4екав одну єдину мить.
Хотiв розмову завести.Не за погоду!..
Хотiв сказати,що в серединi болить.
I ось,нарештi!Треба все сказати.
Я назбирав велику кiлькiсть слiв!
Але не знаю з 4ого розпо4ати.
Напевно розпо4ну зi своїх снiв.
Зi снiв,якi я навiть зараз ба4у
зi снiв,якi здаються у вiкнi.
Iх згадую4и навiть трохи пла4у
бо розумiю,що не вижити менi.
Я ще сказав,що ти менi важлива.
Твої обійми,погляд,гу4ний смiх.
Менi тебе забути неможливо
Це боля4е!I я цього не змiг...
Я пiсля цього ще хотiв додати:
без тебе я не виживу й хвилину.
Я все,що в мене є хотiв вiтдати...
Я так бажаю Твого погляду краплину.
Я все сказав.твоя 4ерга прийшла.
А ти менi сказала:"не кохаю!.."
так швидко вiдвернулась i пiшла...
В своiй руцi твою сльозу тримаю...
Я так 4екав одну нагоду...
© Copyright: Ермилов Антон, 2009
Свидетельство о публикации №109052100562
Свидетельство о публикации №109052100562
Рецензии