Митi на льоту

Миті – на льоту,
з парасоль кульбаби
та пір`їнок зваби,
ухопи – віддав би
дух за мить оту.
Навстіж таємниці,
лиця – полуниці,
муркотання киці –
присмаки весни.
Язики – дерева
у полоні мрева,
роги місяцеві
розлигають сни.
Під устами тіло –
ніби гуси сіли
та пролебеділо
сонце до води.
Гуси, гиля-гиля –
легітно по хвилях
провели дозвілля.
Ранок остудив
полум`я окасте
рухів попелястих.
Аби небо вкрасти
костеніє яв.

19 Травня 2009


Рецензии
Ой, як тут у вас файно! "Лиця - полуниці, муркотіння киці..." Щоправда під кінець яв закостеніла чомусь. Щось мені такий кінець не видається хепі-ендом до такого чарівного вірша. Ніяк не можна без "закостеніння"?

Леся Романчук   11.06.2009 16:22     Заявить о нарушении
Привіт, Лесю,
Обов`язково подумаю :)
Дякую,
Л.Ю.

Юрий Лазирко   12.06.2009 23:50   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.