Марно ти шукаєш долі
У безмежному роздоллі,
Проминули вже літа в колосистім полі.
Не повернуться вони,
Словом не озвуться,
Мов ті колоси пшениці
Додолу все пнуться.
Не чекай вже кращих днів
Серед лиха й горя.
Не повернеш вже літа,
Що заснули в полі.
Поле те, колоссям вкрите,
Чорне, почорніло,
Мов те сонечко жагуче
Вогнем попалило.
Обізвуться, може, з часом -
Луна піде полем,
І залишимось ми знову
З цим нестерпним болем.
25.08.2005р.
Марнi шукання
© Copyright: Елена Шарипова 2, 2009
Свидетельство о публикации №109052002099
Свидетельство о публикации №109052002099
Рецензии