(убитому Максимові Чайці, так як відчуваю)
Можна не розділяти поглядів,
але судити за Бога – найбільший гріх.
Як голос пробиває з гніву,
то не дає любов йому рости
гріхом у небо в день крикливий.
Пробач їм, Господи, й мене – прости,
бо я із тих, що серце крають
але собі, не на біду комусь.
Вони ж – безлюдні, псяча зграя,
несуть, з піною в роті, Колиму,
що до кісток мене проймає.
Де розуму бракує – плаче Бог
за тих, кому не заспівають
ні півні зранку, ні поета блог.
А запах, як душа подохла,
кишить брехнею, а як б`є – втікай,
але рука, вона не всохла
без права править, ій вбивати в кайф.
Мій син – Максим, а той був Чайка,
котрий не встиг звести гнізда собі.
.....................................................
Не потайки кигичу, ви – вникайте,
бо вкоєне пройде по шпальтах,
але не дінеться...
і рідним стане біль.
14 Травня 2009
Коли кигичеться
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109051505024
Свидетельство о публикации №109051505024
Рецензии
!!!!!!!!!!!!
(Ваше сообщение слишком короткое (менее 16 символов). Напишите более развернутое сообщение)
Макс Непорада 16.05.2009 13:57 • Заявить о нарушении
(Ваше сообщение слишком короткое (менее 16 символов). Напишите более развернутое сообщение)
Макс Непорада 16.05.2009 13:57 • Заявить о нарушении
Дякую, що завітав, Максе!
Нажаль сторінка Твоя закрита.
А мій Максим по мамі ще й Кривоніс :)
Юрий Лазирко 19.05.2009 20:20 Заявить о нарушении
Нажаль сторінка Твоя закрита.
А мій Максим по мамі ще й Кривоніс :)
Юрий Лазирко 19.05.2009 20:20 Заявить о нарушении