Заглуши мо кроки

Заглуши  мої  кроки  банально  увімкненим  плеєром,
І  вдивляйсь  в  горизонт,  коли  буду  проходити  поруч.
Наших  втрачених  днів  не  зібрати,  і,  навіть,  не  склеїти,
Вони  були  крихкіше  найкращого  в  світі  фарфору.

Заховай  свої  очі  за  темними,  знов,  окулярами  -
Я  і  так  знаю  те,  що  в  них  майже  немає  тепла.
Не  дивися  на  сонце,  воно  вже  і  так  поза  хмарами
Заховалось  від  світу,  де  стільки  ненависті  й  зла.

І  я  знову  пройду  -  буду  вірити,  що  обізналася,
Що  то  був  ще  один  з  заблукавших  в  гіркому  раю.
Він  не  знає,  та  в  нього  ще  є  кілька  днів,  ще  зосталося
Кілька  митей  з  прозорого,  наче  вода,  кришталю.

Обернися,  коли  оніміють  в  навушниках  пісня  і  спогади  -
І  ти  раптом  побачиш,  що  поруч  проходжу  не  я.
Зупини,  розгадай,  як  колись,  її  мрії  безсоромно.
Запитай  і  не  бійся,  що  в  неї  знайоме  ім'я...

Заглуши  мої  кроки  банально  увімкненим  плеєром,
На  перетині  вулиць  й,  розбитих  не  нами,  надій.
Нас  уже  не  зібрати  докупи,  і,  навіть,  не  склеїти  -
Нас  давно  полишила  залежність  від  втрачених  мрій.

14.05.09