Сідає сонце. Стомлене й щасливе.
Скрегоче коник. Птаха в ніч летить.
А завтра ранок привітає злива.
І вщухне несподівано за мить.
Засяють квіти, зрошені водою.
Веселка в небі враз замайорить.
Запахне літом, лісом і травою,
А хмари перетворяться в блакить.
І я піду бродити по калюжах,
Торкатись мокрої, зеленої трави…
Люблю я Вас. Всім серцем. Дуже.
А Ви?
А ВИ?
© Copyright: Катруся Матвийко, 2009
Свидетельство о публикации №109051100257
Свидетельство о публикации №109051100257
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
