Не пропоную я тобі нічого:
Хіба потрібен зірці той чумацький шлях.
Витають сутінки тебе навколо,
Ти мов казковий, незалежний птах.
Ти сяєш, хоч і кажеш, що цинічно,
Ти виросла, та ще така мала...
Повільно, величаво, поетично
Ідеш до цілі, що намітила сама.
Сприймай цей світ не тільки через призму,
Не крізь свій захисний бронежилет,
Не піддавайся хвилі фемінізму,
І не плануй життя під трафарет
Живи та мрій довіку, до нестями,
Надійся, сподівайся навпаки,
Нехай все зачекає, ти кохана -
Таких ях ти у світі не знайти!
***
© Copyright: Павел Гресько, 2009
Свидетельство о публикации №109051102191
Свидетельство о публикации №109051102191
Рецензии
