Асканiйськi степи
Зачудований край давніх таврів!
Там, де вітер дзвенить у литаври,
Витвір скіфів стоїть на курганах.
Що розкажуть оті німі свідки
Про відлуння землі під копитом,
Коли дикий табун сюди літом
Наших предків заніс давно... Звідки?
У безмежжя душевної муки,
Сліпоти й вікового мовчання,
Де закон кам'яний,невблаганний...
І приречено складені руки.
Час спливає без спину, без ліку
В павутинні сумної ковили...
Лише чайка розпачливо квилить
Й знавіснілий шугає шуліка...
травень, 2009
Свидетельство о публикации №109051003375
Анютка, письмо отправила.
Со всем предстоящим и замечательным -
Наталья Шалле 11.05.2009 18:57 Заявить о нарушении
По крайней мере, надо в это верить...
За отзыв спасибо! Мне тоже грустно, Наташа, что сделали с нашей Асканией
сейчас! Такую жемчужину не уберечь!
За письмо - благодарю! Сейчас иду на почту!
С теплом,
Анна Корниенко 11.05.2009 19:40 Заявить о нарушении