* * *
Бабусі Поліні Петрівні Руденко
Весь свій вік чекала мати сина,
Що лишився у чужій країні.
Кожну мить з об’яви Перемоги
Виглядала леґеня з порогу.
Кожен рік у час хвилин мовчання
Матір клякла в пристрасній омані.
Сподівалась вдень, вночі чекала:
Геть, оса-недоля з гострим жалом!
Доленько, верни життя юнацьке!
…Небо не дає дарунок царський.
В чорне листя вбралася шипшина,
Голки жалять руки, серце, спину,
Дістається винним і безвинним.
…Інша мати знов чекає сина.
На фото: автор страницы с бабушкой Полиной Петровной Руденко, матерью Николая, двадцатилетнего незабвенного Героя ВОВ
(см. "Генне коріння" http://www.stihi.ru/2009/04/25/428)
Материнське чекання
© Copyright: Елена Швец-Васина, 2009
Свидетельство о публикации №109050600179
Свидетельство о публикации №109050600179
Рецензии
Матери ждут дольше всех, потому, что их надежда умирает не последней, а вместе с ними.
Николай Манацков 02.05.2011 00:00 • Заявить о нарушении
Николай Манацков 02.05.2011 00:00 • Заявить о нарушении
Вы правы, Николай.
Моя бабушка Полина так и ждала сына Николая до конца жизни.
40 лет, как не стало бабушки, а она со мной.
С благодарностью,
Елена Швец-Васина 02.05.2011 01:59 Заявить о нарушении
Моя бабушка Полина так и ждала сына Николая до конца жизни.
40 лет, как не стало бабушки, а она со мной.
С благодарностью,
Елена Швец-Васина 02.05.2011 01:59 Заявить о нарушении
На это произведение написано 7 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.