Шалена відстань, вірний біль і тиша.
Втомилася без тебе мандрувати.
За власні спогади каратимуть не менше,
ніж за часи зворушливої втрати.
Я вчилася на кам’яних повір’ях,
чекала аж печаль розкриє очі.
Нестримане весняне божевілля
ховало мрії таємниць дівочих.
Нещадний біль, розгублене кохання.
Ніхто не смів ці сльози витирати.
Вона така сумна – недуга розставання,
що я боюсь її в руках тримати.
Не допишу рядка на білому світанку.
Журба безцінний скарб мені залишить,
під ноги серцю кине як приманку
болючій спокій, вільний сон і тишу.
09.04.2009
Вiдстань
© Copyright: Евгения Варецкая, 2009
Свидетельство о публикации №109050505295
Свидетельство о публикации №109050505295
Рецензии
какая музыка. какие слова. бросить сердце как приманку...под ноги...очень понравилось. в украинской мове столько мелодии. всегда восхищался.
Виктор Нам 22.08.2009 22:31 • Заявить о нарушении
Виктор Нам 22.08.2009 22:31 • Заявить о нарушении