Навіщо світ такий жорстокий,
Навіщо стільки волі?
Чому нам інколи здається,
Що в нас немає долі?!
Життя, немов би пролітає,
Незалишив і сліду,
Його ніщо не зупиняє,
Бо не спинити кривду.
Навколо безліч є професій
І закладів навчальних,
Але усюди, де не кинься
Шукають ідеальних.
Здається, краєвид зелений,
Вулиці, мов квіти,
Здавалось б нам свою країну
Є за що любити.
Але не можна забувати,
Що в світі є неправда,
Яка так прагне панувати,
В ній сила нездоланна.
Людей хороших дуже мало
Стає кожної миті,
Тому так важко жити стало
Нам всім у цьому світі.
Цей св! т
© Copyright: Татьяна Костенко, 2009
Свидетельство о публикации №109050304412
Свидетельство о публикации №109050304412
Рецензии