Під неба накривку зірки опалі
покришуться думками у безмежжя,
як пір`я придаватимуть дедалів
вогню словесному.
За звичаєм у нас
весну стрічають на лівобережжі
до того часу як
на грудях зляже наст
і можна легко на живе ступати,
збивати сухостій, з калини
сопілку вирізати, казематом
лякати царство сну.
Триматися в умі
за дольку помаранчі. Нині
правиця правлена
ватагою кумів.
Це панібра(ля)тство, витворене нами,
покличе знов на барикади,
обвішане по совість орденами,
прикрите спинами,
дорогу прокладе
собі і тим, хто пестить владу
хто за христинами
піде – він знає де.
Він знає як і чим з нелюддя люду
тягнути сік, вкладати шпали.
Суд не наважиться, Бог не осудить,
бо весни веснами,
та звичаї у нас.
Полярне літо, осінь вкралась
і так по-рідному
лягає наст.
1 Травня 2009
За звичаjeм у нас
© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109050200620
Свидетельство о публикации №109050200620
Рецензии
Яка краса...Навіть нема,що казати.Просто у захваті!Цікаве поєднання пейзажної та громадянської лірики!
Оксана Стеценко 09.05.2009 22:50 • Заявить о нарушении
Оксана Стеценко 09.05.2009 22:50 • Заявить о нарушении
Ой, файно, дуже приємно, що Вам сподобалось,
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 11.05.2009 07:56 Заявить о нарушении
З теплом,
Л.Ю.
Юрий Лазирко 11.05.2009 07:56 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.