А Укра на не цiну Роксолан, Тому султани не цiнуют

Була я гарна і вродлива.
Блукала в лісі – збирала ягоди, гриби.
І раптом коней я почула,
Побігла,
Але здогнав мене мій лютий ворог.
Кричала я, кусала руки Йому,
А він побачивши моє обличчя –
Заплющив очі, знов розплющив,
І посміхнувся ...
...Привезли мене до якоїсь хати,
Поставили окремо від других дівчат-
Гарненьких, чорнобрових  і  струнких.
Ось я стою дивлюсь навкруг себе.
Мені надали їжі, молока.
Дівчатам іншим дали тільки молока.
А я наїлась і почала співати, реготати,
Тікати від дурнів-охоронців.
Але мене вони чомусь не лаяли,
А тільки все дивились на моє волосся та обличчя.
Волосся в мене було гарне, довге и руде,
Зелені очі… Я зовсім не була красунею –
Тому,  що вдома всі сміялись -  була я,
Не така  як всі… чорнява!
....Мене посадили до човна,
Одягли в довгий білий накид,
Накрили всю мене, щоб не згоріло тіло,
А потім знов везли, дивились, посміхались…
… Грошима хтось засипав   цілий стіл  –
Мене продали до турецького гарему.
Я опинилась там ,
І знов я реготала, співала, танцювала.
Ніхто в гаремі не співав,
Тому, що не до співів там було.
Але султану до вподоби були українські пісні.
Йому співала кожну ніч,
Він слухав пісні про зелений гай,
І про блакитне небо,
І вітер, що гайдав дерева.
Читала я йому вірші, яки сама писала.
І народила я йому чотири сина й красуню-доньку.
Але султан багато мав синів
Від інших жіночок в гаремі.
Я все зробила, щоб зникли діти і жінки султанські,
Яких він полюбляв до зустрічі зі мною.
Так!
Я мріяла,
Що сини мої і донька,
Яким співала я українські пісні,
Зустрінуться з бабусею,  дідусем,
І всі побачать на далекій Україні
Султаншу-мати-українку
І діточок її гарненьких.
Але загинули мої сини-
Закон Фатиха залишав одного сина,
А інших знищував дітей.
Не мала сил на боротьбу з Законом Шариата,
Я сорок років захищала, як вовчиця, своїх синів.
Втомилась я чекати зустрічі з батьками.
Як гарно, що мене  здогнали,
Вкрали  і продали до гарему.
Жила б на Україні  - ніхто не знав,
Що є така красуня в світі.
На цій Землі красунь багато
Гарних, чорнобрових, з великими очами.
І цього дуже мало,
Щоб увагу султанів придбати.
Краса без хитрощів,
Ніяких знань в науках і мистецтві !!!
Дівоча гордість, честь -
Лише вона приваблює султанів.
А потім,
щоб відвернути погляд чоловіка
Від інших жінок... потрібно бути відьмою.
А відьма – це багато знань!
Їх треба накопити, і переробити на свій лад.
Я так втомилась жити.
Страждання надали мені багато шкоди.
«Розум відпочинь» - сказала я,
І посміхнувшись померла.
А Україна не цінує Роксолан,
Тому «султани»  не цінують Україну.


Автор фотографии -Вадим Шулеко, модель - Елена Радлинская. Название работы - "Материнство"


Рецензии
Щоб гарной дивчиной була! С наст.!

Косиченко Бр   07.03.2011 10:32     Заявить о нарушении
Дякую, шановний друже!
З щирою повагою Олена

Елена Радлинская   14.03.2011 17:33   Заявить о нарушении
На это произведение написано 9 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.