Ось i знову червень на порозi...

Ось і знову  червень на порозі,
А в полях пшениця золота,
Зачекайте  липню, ми в дорозі,
Бо до миру кличе нас мета...

Навіть тиша іноді дратує,
Хоч давно закінчилась війна,
Лиш ночама пам'ять щось турбує,
Коли посміхається весна.

Згадуєм загиблих імена,
У граніт вкарбованих навіки,
Сниться круч Дніпрвих сивина,
Ордени, нашивки, стрічки, віхи...

Сорок п'ятий - це надії цвіт,
Відгуки салюту Перемоги,
Заповітом полум'янх літ
Там зійшлися фронтові дороги...

А зірки на небі мерехтять,
Дякуєм солдатам за відвагу,
Голубині зграї знов летять
Наче "ястребки", до стін рейхстагу...

Автор  Геннадій  Сівак.

22 червня 2004 року.

 


Рецензии
Дуже приємні враження.Перемога 1945 року - це певно одне святе,що не можуть стерти з пам"яті колись Великого радянського народу ні час,ні будь-які сучасні політики.Дуже Вам вдячна за такий хороший вірш!

Анна Лекомт   28.04.2009 18:38     Заявить о нарушении
Ганна!
Дякую Вам за відгук, за теплі слова.
Поздоровляю Вас з Днем Перемоги.
Бажаю миру, щастя, міцьного здоров'я.
З теплом і повагою, Геннадій Сівак.

Геннадий Сивак   28.04.2009 18:43   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.