Лина Костенко. Я тяжко Вами отболела, милый

  * * *
       

Я тяжко Вами отболела, милый,
Всё это было словно бред, как сон. 
Любовь подкралась тихо, как Далила,
А разум спал, доверчивый Самсон.

Теперь простимся – и в болото буден.
На белых окнах мёрзнут миражи.
Но как нам  будет, как теперь нам  будет?!
Так прежде близким, а теперь – чужим.

А сказка дней была такой недолгою.
 Мой светлый сон - не позовёшь – вернись! 
он стал сияньем над моею долею! –
   На всю мою оставшуюся жизнь.

      Вариант

   Какое это счастье - быть с тобою
   мой светлый сон - не позовёшь "вернись"!
   он стал сияньем над моей судьбою
   на всю мою оставшуюся жизнь.



Я дуже тяжко Вами відболіла.
Все це було як марення, як сон.
Любов підкралась тихо, як Даліла,
А разум спав, довірливий Самсон.

Тепер пора прощатися нам. Будень..
На білих вікнах змерзли міражі.
А як ми будем, як тепер ми будем?!
Такі вже рідні і такі чужі.

Ця казка днів – вона була недовгою.
Цей світлий сон пішов без вороття.
Це  тихе сяйво над моєю долею –
Воно лишилось на усе життя.


Рецензии