Чорнi дзвони

            ЖЕРТВАМ ЧОРНОБИЛЯ


Незчисленні жертви...Незчисленні...
Сум у дзвонах. Сум гіркий в очах.
Ліс хрестів... А біль той - нескінченний.
Край його десь губиться в віках,

У прийдешніх. Де вже нас не буде.
Син заснув у тебе на руках
Вічним сном...І хто його розбудить?
Паперовий шелест у вінках...

Ну навіщо розбудили атом?
Так завчасно волю він дістав!
Всі вважали - стане людям братом...
Та для людства Каїном він став!

...Калатають дзвони. Калатають...
Стугонить у скронях і серцях.
Хай навічно люди пам'ятають:
Рані цій - ні краю, ні кінця...



квітень, 2009


Рецензии
Подписываюсь под строками, Аня! Звоны Чернобыля - в ушах. Особенно - в преддверии...
Помолимся!
Пусть светит солнце!

Наталья Шалле   26.04.2009 00:48     Заявить о нарушении
Сегодня поминальный день, была на могиле мамы со старшей дочерью и внуком. Печальное место, печальные мысли...
В нашем городке есть памятник чернобыльцам - постараюсь побывать там.
Это нельзя забывать, а особенно - чтобы такое повторилось!
Спасибо тебе, Наташенька, за всё!
С теплом и печалью,

Анна Корниенко   26.04.2009 17:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.