Розмова точиться

Юрий Лазирко
Розмова точиться роками
і дивиться ягням любов.
Який гарячий серця камінь,
вуглина біла під руками.
Тримай, не опечися знов.

Як не вмовкає злив литавра
гнів-блискавицям навздогін,
думки купаються у лаврах,
в них замість крил плавці та зябра,
їм глибоко, їм – до колін.

Ти не моя, ти мов Почаїв,
причаєна та мовчазна.
Уста, дві пристані печалі,
на прив`язі слова гойдають,
як чайками квилить весна.

24 Квітня 2009


© Copyright: Юрий Лазирко, 2009
Свидетельство о публикации №109042405836
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Юрий Лазирко
Рецензии
Написать рецензию
Бабцю жалко.
До слёз.

Ицхак Скородинский   30.04.2009 12:08   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
"Бабця" - це метелик?
По українськи "стрекоза" - "бабка" :)
Цікаво -бо схоже з "бабочкой"...

Юрий Лазирко   01.05.2009 08:12   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Юрий Лазирко