Етюд

Любовь Козырь
Стукає вітер у темне вікно,
Тихо скриплять незачинені двері...
Це уже сталося, це вже було
Десь, у якійсь там загубленій ері!

Небо нахмарилось, пахне дощем,
З півночі тінню прийшла прохолода.
Знову усе, як завжди. День за днем
Мовчки тьмяніє життя позолота.

Скоро у місто прийде листопад,
Літо кудись непомітно тікає...
Як же я хочу вернутись назад -
в день, де мене вже ніхто не чекає!

              04.08.2002


© Copyright: Любовь Козырь, 2009
Свидетельство о публикации №109042402073
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Любовь Козырь
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Любовь Козырь

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →