Не дивися на мене так сумно і ніжно,
Знаю я, у душі твоїй морозно й сніжно.
І не треба легенько мене обіймати,
Холод в серці твоїм, і його не сховати.
Я тепер не боюсь, як раніше, розлуки.
Я піду... Відпусти, не цілуй мої руки.
Я так довго хотіла й шукала свободи,
І тепер йду, як човен, у новії води.
І не треба мені всіх твоїх обіцянок,
Мене кличе в дорогу туманами ранок,
Я піду, в своїм серці зігрівши надію,
Що кохання знайду - свою вічную мрію.
Можеш фото напам'ять лишити собі,
Це усе, що по праву належить тобі.
Ось і сонце встає, вітерець повіває...
Це кінець... Прощавай. Я піду... Я зникаю..
Я пiду
© Copyright: Любовь Козырь, 2009
Свидетельство о публикации №109042104992
Свидетельство о публикации №109042104992
Рецензии
Обожнюю вірші на рідній українській мові.Дуже сподобалось.Радості,тепла)))
Джазовая Струна 13.08.2013 20:26 • Заявить о нарушении
Джазовая Струна 13.08.2013 20:26 • Заявить о нарушении
