Не говори мені про щастя.
Вже не повернеться воно.
В моїй душі бринить ненастя,
це не життя вже, а кіно.
Але герої в тому фільмі-
не хтось чужий, а ти і я.
Я граю роль, але настільки,
наскільки в силі течія.
Овацій, знаю, вже не буде.
Аплодисменти- для других.
І хтось цю роль мою забуде.
А хтось -заплаче з сліз моїх.
Я вже забула про кохання.
Воно не нам було дано.
Почують небеса зітхання,
але тобі вже все одно. А. Ш.
Я вже забула про кохання
© Copyright: Анжела Ангел Шкицкая, 2009
Свидетельство о публикации №109041505505
Свидетельство о публикации №109041505505
Рецензии