Окраєць зорі
та окраєчок місяця.
Окраєчка долі
вимолюєм ліпшої
Для любих, коханих, таких дорогих.
Окраєчки гострі
нас ріжуть, вивищують,
І ми, залишаючи
болі і дні,
В минулих часах залишаючись іншими,
Щораз прокидаємось
в сяйві зорі,
Щораз, доторкнувшись
до холоду вічності,
Усе ж захлинаємось
світом живим,
Весною, птахами
і поглядом дівчини,
Осяйним прозрінням
дитячої усмішки.
І жалі, згоряючи,
тануть, мов дим,
Легкими серпанками
виснуть на місяці,
Що знов народився для нас молодим.
Окра ць зорi та окра чок мiсяця...
© Copyright: Борис Смыковский, 2009
Свидетельство о публикации №109040403954
Свидетельство о публикации №109040403954
Рецензии
і тане
мов дим
не лиш горе
а й щастя
і більше
прожити
нікому не вдасться
Василина Иванина 25.11.2009 22:29 • Заявить о нарушении
мов дим
не лиш горе
а й щастя
і більше
прожити
нікому не вдасться
Василина Иванина 25.11.2009 22:29 • Заявить о нарушении
Проте: - Лишається надія ... - співала Марійка Бурмака
Борис Смыковский 26.11.2009 15:33 Заявить о нарушении
Борис Смыковский 26.11.2009 15:33 Заявить о нарушении
надія – на ще одне життя?
:))
це занадто оптимістично
Василина Иванина 27.11.2009 00:01 Заявить о нарушении
:))
це занадто оптимістично
Василина Иванина 27.11.2009 00:01 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.