Дивнi думки

Мої думки бувають дуже дивні,
Вони-бо іноді мене саму лякають.
То заспівають гучно,наче півні,
То за байдужість душу дорікають.

Себе я зрозуміти намагаюсь...
Де щастя, та куди ми всі йдемо?
Бо іноді живу-неначе граюсь...
Куди ж ми,люди,летимо та пливемо?

Чому у скрутах жалібно стогнали?
І говорили,що кругом лише ненастя.
А потім гроші жадібно хапали,
Та все одно не бачили в них щастя.

Що за створіння дивне ця людина?
Що треба їй,куди вона біжить?
Хіба я зрозумію хоч третину
З того,що моє серце ворушить...


Рецензии
Думки не тiльки дивнi, а й дивовижнi,
нахлинають майже на кожного, хто прагне щось розумiти.
Змiстовно - фiлософський твiр. Бажаю натхнення й подальшого успiху.
З повагою -

Станислав Андреев-Гренин   24.11.2009 20:48     Заявить о нарушении
Дуже вам дякую за відгук, Станіславе!
Успіхів у творчості!

Оксана Стеценко   09.01.2010 22:00   Заявить о нарушении
На это произведение написано 13 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.