Коня острожить карколомний час,
Та, по дорогах гублячи підкови,
Нам надає цілком реальний шанс
Натрапити на щастя випадкове.
А кінь чимдуж зникає уві млі,
Та маєм зиск ми з поспіху і шалу —
Бо ж ми, свого талану ковалі,
Того коня абияк підкували.
І байдуже, якщо бува знайти
Щастить підкову не тому, хто вартий,
Бо щастя полягає і у тім,
Щоб іншим також щастя дарувати.
Шанс
© Copyright: Виталий Доценко, 2009
Свидетельство о публикации №109032400787
Свидетельство о публикации №109032400787
Рецензии