Тиша-тиша, тільки миша
попід ліжком щось хрумтить
Може в мене їде криша?
Може це - прозріння мить?
Ось так гидь була раніше
Лиш тепер це розумію
Що я доти не прозрію
Поки не згвалтую мишу!
Тиша-тиша, здохла миша
Вже її не покатую
Але я це не залишу
Розітну і поміркую
Як багато в миші кишок
Як багато в неї крові
Полюбляю їсти мишок
Іншої нема любові!
Що зробив я, що накоїв
Миша мертва, милий Боже
Не видать мені покоїв
А лише тюремне ложе
Тиша-тиша, тільки тиша
Я помер, вже в світі тому
Де я знов зустріну мишу
Й не віддам уже нікому!!!
Мишиний манiяк моторошно
© Copyright: Молодой Лирик, 2009
Свидетельство о публикации №109032005873
Свидетельство о публикации №109032005873
Рецензии