Падав дощ за вікном,ти чекав її знов,
Ти не вірив словам,що її вже нема.
Фотокартка стоїть і сльоза знов біжить.
Пригадались тобі її очі сумні.
Її ніжні вуста вже не скажуть слова.
Не промовлять тобі:"Йди коханий сюди".
За вікном ллється дощ, а ти мрїєш і ждешь.
Ти хотів би кричать і листа ій прислать,
Але плаче душа, бо її вже нема.
***
© Copyright: Юлия Фурса, 2009
Свидетельство о публикации №109032004676
Свидетельство о публикации №109032004676
Рецензии
