Ще вчора 9, сьогоднi 19

Ще вчора 9, сьогодні 19 років…
Вона вже не співає на столі і не поводиться мов забіяка,
Чимало зроблено дурниць і перших кроків,
Багато перемог всіляких.

Наївними очима у спину кліпає дитинство,
Невідворотній час і неминуча старість…
Багато буде бруду, нахабності і свинства,
А з ними щастя і любов і радість.

Вона підкорює секунди, розписує години,
Проте блокатор на емоції вдягти не в змозі,
І все є дивується швидкому часовому плину,
І все ж прямує вгору по гірській дорозі.

Вона – не цукор, а скоріше перець і гірчиця,
Безпосередня і дивакувата,
Залишилась в душі самотньою вовчицею,
Хоча і друзів є багато.

Сьогодні кожне рішення здається доленосним,
І бісерні проблеми так важливі,
У цім складнім житті дорослім
Цілунки долі солодко-зрадливі!

ЇЇ краса – партнер доволі не надійний –
Від заздрощів страждати довелось,
Коли її запишуть до числа покійних,
Самотнім спогадом воскресне в пам’яті когось…