До 70-ти рiчного ювiлею з Дня народження Антонiни

Із свят усіх, немає й жодного,
Щоб було краще у житті -
За особистий День народження,
Що вивів доленьку у світ.

Один на інший не похожі,
По змісту долі та в літах.
Вже й 70-й на порозі,
А перший  ще гніздиться в снах…

… Народження  Рябухи Тоньки,
Що не просилась зовсім в світ.
Мов з мандарин скололась долька,
Дарунком Бога для сім’ї.

Бажана, люба 3-тя донька,
Батькам: - Ганнусі та Макару.
Голівка більша, ніж долонька,
Та як зоря ранкова, гарна!..

Зринали  світові  дороги,
Не битий шлях вів по стерні.
У Кекіно скінчила школу,
У Сумах технікум і Львів

Зустрів красуню на заводі,
Заміжню долю дарував.
Зробив продовжувачем роду,
Бог сина й доньку там послав.

Розумні діти Ігор, Іра,
Сім’я щаслива Рибаків.
Раділи разом в дружбі, в мирі,
Та вік з коханим двох розвів.

Занадто рано овдовіла,
У золотих своїх роках.
Та все ж й одна уже зуміла,
Вказати діткам вірний шлях.

Отож й на роздум тягне свято,
Згадати  важко зміни кожного.
Немов у днях їх так багато,
У ранніх й пізніх Днях народження…

… тож хай оцей, прийдешній нині,
Живе  у серці та в  житті.
Щасливить вік твій,  Антоніно,
Довершить  мрії у меті!

Дивитись гордо в людські вічі,
І незважаючи на зміни -
Пронести честь свою довічно,
Й в кінці не впасти на коліна!

Людмила МАЦІБОРСЬКА – Петро КЕРАНЧУК.

Антоніні Рибак м.Львів.Cтарий Яричів               
                18.03.2009 р. 
                м. Чугуїв.


Рецензии