Дорослi сни не мають кольорiв...

Мій погляд загубився на межі...
Відлуння мрій – жахливе кладовище
метеликів, що смерть свою знайшли
в шаленім полум’ї . Їх крила знищив
потужний намір віри у дива...
З дитинства йшла у загадкове місто
По жовтій цеглі в напрямку добра.
Зірки думок збирала у намисто...
Але роки – жорстокий цензор мрій!
В примару перетворюють надію,
Що після низки руйнівних подій
уламки серця я коханням зцілю.
Даремно... Вже нема чарівників!
Знімаю я рожеві окуляри...
Дорослі сни не мають кольорів...
Моя буденність – квіти, що зів‘яли.
_______________________________________
Дякую за натхнення «Мечты летели умирать...» (Сергей Косинов)http://stihi.ru/2009/02/17/2798
фото:"Сухоцвет" автор  gaklykov,http://www.fotokritik.ru/photo/618032/#


Рецензии
Моє життя, як спалахи вогню...
То ледь помітне, то без меж і краю...
Я так тебе, без пам'яті, люблю!
Лише з любов'ю, що робить не знаю...

Таис, милая моя девочка!
Каждый раз ты меня пронзаешь своей безграничною любовью,
которая рядом, но которая так далеко...
Обнимаю тебя, моя хорошая.
Люблю.
С теплышком
Тома

Тамара Степанова   07.10.2014 14:45     Заявить о нарушении
Томочка!!!
Спасибо тебе за отзыв на украинском!!! Так тепло на душе сразу...

И еще безграничная благодарность за твое чуткое, отзывчивое сердце и такие добрые слова в адрес моих строк...

И я тебя обнимаю...
міцно-міцно!!!
Дякую тобі, моя дорогенька!
Цілую :)

Таис Весенняя   07.10.2014 19:24   Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.