Свою квітку надії шукав,
У весну, в бездоріжжя, пішов.
Ніби сніг, сум у серці розстав,
Там кохану свою знайшов,
Я кохану свою найшов...
Як тепло, любов в серці зберіг,
Пестив ним я твою красу.
Хоч вже скроні блищать ніби сніг,
Тепле літо в роках несу,
Тепле літо крізь долю несу.
Синій птах у сім'ї оберіг,
У серцях двох його гніздо.
Я кохати тебе одну зміг,
Дарувала мені любов,
Лебедина у нас любов.
Лебедина любов
© Copyright: Пётр Вогнык, 2009
Свидетельство о публикации №109031000265
Свидетельство о публикации №109031000265
Рецензии
