УкраИна Моя

Я українка, хоч не їм я сала, не полюбляю клекіт журавлів,
Я українка, цього не замало, хоча мене «Кобзар» не полонив
Не знаю гимну, не плила Дніпром я ,
Не бачила хрещатика вогні,
Я українка, з вірой і любовю я п ю бокал за зорі степові
Моя історія це все одна банальність.
Вона оспівує могутній наш народ
Прочте її людей велика кількість,
А зрозуміє справжній патриот!
Багато днів минулого з того часу,
 коли ганьбили український люд,
коли срамили нашу Батьківщину
Коли чинили над народом суд.
Але у спогодах залишаться навіки
Страшні роки, омита кров ю честь
Не заживлять найдорогіші ліки
Тих ран, що нанесла панівська «лесть».
Повстання, бійки, боротьба за волю,
Пани, кріпацтво, жуткі  вигнання.
Це все припало на вкраїнську долю
Жахливішу за полум я вогня.
Голодомор, війна, затім Чорнобиль
О скільки пережила за життя,
Моя країна, моя мати сива
Не разу не йдучи в невороття.
Багато втратила своїх синів держава,
Лелеками вони взлетіли ввись,
Коли почуєш клекіт того птаха,
Не будь байдужим, щиро посміхнись....
Летять лелеки клекоча над гаєм,
Летять далеко з рідної землі,
Вони сумні, тому що залишають
Країну милу та міста свої
Вони летять туди де небуває
Степів, Дніпра й на стінах рушників
Де мало тих, хто кобзу полюбляє
Й кого чарує журавлиний спів.
Але вони несуть з собою в дзьобі
Ценніших скарб, за тисячу злотих,
Вони шанують вірність своїй мові
Адже це -  найсвятіше зі святих.
Вони розносять мову по долинах,
Рівнинах, шахтах й куполах церквей
Несуть співучі ноти в своїх крилах
Доносять співом до вух всіх  людей.
І вже не чутно плачу від лелек тих,
А тільки солов їні наспіви
Лунають серед слів в кобзарській мові,
Такій тендітній, як вітвець верби.
І калинова мова оживає,
Вона летить по різним деревням
І жовто сині знамена здіймає
Летить по селам ,степом, по полям.
І кожен дізнається, про державу, яка цвіте і квітне всім на зло
Без мови не було би України,
Без мови жовтий прапор – полотно.
Вона багата, добра та найщіра,
Вона прекрасна мудра та свята,
Вона хрупка, міцніша й просто мила
В ній є вогонь, повітря і вода.
Вона підкорює серця чужинців
Та змущує пишатися своїх
Вона гарніша ніж в Литви та німців,
О рідна мова! Мова для простих!


Рецензии
Настенька, прежде всего с праздником,любви и любви...
добра всем....

Александр Канторович   06.03.2009 17:13     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.