Як ти безропітно правдива,
Колись з весною у душі
Прийшла з теплом до мене ти...
&&&
Я не чекав твоїх обійм,
Я не хотів тобі обіди.
І ми не знали, що чекати,
Коли пора була іти.
&&&
Ти в снах являєшся до мене,
Яка чарівна була ти!
Моє чекання і натхнення
Не знали б тої висоти.
&&&
Коли б ми мали частку неба,
Ми б не розтали серед днів,
Не знали б спокою від себе,
Коли б ми мали частку зір.
&&&
Навіщо так мене любити,
Навіщо? Я прошу тебе,
Будім одне одно жаліти,-
Я весь віддам тобі себе.
&&&
Я не нездужаю тобою,
Тобою я назвав цю путь,
Не знати краю цьому морю,
Не годен я назад звернуть...
&&&
Як безсумнівно ти правдива...
Коли б з весною у душі
Псеред ночі, кріз днів ниву
Прийшла з теплом до мене ти...
2004.10.13
З теплом до мене...
© Copyright: Александр Бараненко, 2009
Свидетельство о публикации №109030300473
Свидетельство о публикации №109030300473
Рецензии