Від затишних думок самітно…
Негода, справи й коло днів,
Дощ краплі б’є об самі вікна
Кидає їх напризволяще,
У слід очей. В очі слідів…
&&&
Згадаєш, доторкнись до неба –
Воно ридає на тобі.
Спустилось думками про тебе,
Щоб окропити ран сліди,
Щоб дні не краяли розлуки…
&&&
Але, про що це я тобі?
&&&
Я з болю розірвавши руки, -
Рікою ллюсь з небес ланів…
&&&
Крап… крап… - летять овали,
Калюж безперемінна гра.
І ... свічки, як зорі світять з неба,
Як Київ обійма імла…
Як Ки в об йма мла...
© Copyright: Александр Бараненко, 2009
Свидетельство о публикации №109030300463
Свидетельство о публикации №109030300463
Рецензии