Владимир Свидзинский. Тишина. Месяц надломленный

Тишина. Месяц надломленный,
Будь со мной, освяти мою грусть.
Она, как снег на ветвях, умирилась,
Она, как снег на ветвях, и осыплется.
Не отнять у меня три радости:
Одиночество, труд, молчание. Злобной тоски
Больше нет. Месяц надломленный,
Я виноград возрождения в ночь несу.
В мертвих полях помолюсь,
И будут падать звёзды меня округ.

Свідзинський Володимир. Холодна тиша...

Холодна  тиша.
Місяцю  надламаний,
Зо  мною  будь  і  освяти  печаль  мою.
Вона,  як  сніг  на  вітах,  умирилася.
Вона,  як  сніг  на  вітах,  і  осиплеться.
Три  радості  у  мене  неодіймані:
Самотність,  труд,  мовчання.  Туги  злобної
Немає  більше.  Місяцю  надламаний,
Я  виноград  відновлення  у  ніч  несу.
На  мертвім  полі  стану  помолитися,
І  будуть  зорі  біля  мене  падати.

1932. З недрукованої книжки МЕДОБІР; передрук з журналу АРКА (Мюнхен), 1947, ч. 4, с. 12.


Рецензии
Усе пізнаваємо в порівнянні. Перекладач, зіставляючи слово рідної мови з іншомовним, найширше бачить обрії слова, проникає у найглибші його сфери. Ваш переклад яскраве тому підтвердження. Дякую вам. Дуже гарно!

Светлана Мулюкова   03.11.2010 00:56     Заявить о нарушении
Дякую Вам, Світлано. Ви знайомі з перекладацькою справою не з людського поговору. Тим цінніші Ваші спостереження.

Иннокентий Флик   03.11.2010 15:33   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.