Тане сн1г, а з ним над11...

Тане сніг, а з ним і надії,
Ті надії,що довго жилИ...
Забирає зима  мої мрії
І самі залишаємось ми.

Усамітнені, з ранами в серці,
Зрозуміті, хіба що, дощем,
Який гірко від болю сміється,
Коли сльози ми разом з ним ллєм.

З кожним болем і розчаруванням
Загартовуєш душу собі,
Але краще б не було страждання!
Хай загинули б думи сумні!!!

                1998р


Рецензии